Better Call Saul: хто відшкодує шкоду завдану автомобілю потерпілого невстановленим транспортним засобом

Не так давно Верховний суд України змінив правовий курс у постанові по справі №6-2808цс15 від 20.01.2016 р. зазначивши, що «право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб». При цьому, на думку Верховного суду України, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виникає два види зобов’язань, які не виключають одне одного:

  • деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.
  • договірне зобов’язання, згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов’язанні ним є страховик. Страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною.

Дане рішення піднімає питання рівноваги майнових інтересів потерпілого (кредитора) і заподіювача шкоди (боржника), а також фактично нівелює головну ідею обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що спрямоване на досягнення балансу інтересів обох сторін.

Втім є інше цікаве питання: хто відшкодує шкоду завдану автомобілю потерпілого невстановленим транспортним засобом?

Здається, що просту й однозначну відповідь дає п.п. «б» п. 41.1 ст. 41  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», відповідно до якого, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу. Тобто, можна припустити, що отримати відшкодування шкоди завданої автомобілю потерпілого невстановленим транспортним засобом за рахунок МТСБУ не вдасться.

Але не все так просто як здається.

Моторне (транспортне) страхове бюро України, загалом, у таких випадках відмовляє громадянам у здійсненні відшкодування саме згідно з п.п. «б» п. 41.1. ст. 41  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів».

З іншого боку, відповідно до ст. 39 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне  (транспортне)  страхове  бюро України є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників  наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Закону).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», заподіяна майнова шкода розмежовуються на шкоду, заподіяну транспортному засобу, шкоду заподіяну майну потерпілого та інші види майнової шкоди. У ст. 32 Закону України встановлено виключний перелік випадків, коли шкода не відшкодовується страховиком або МТСБУ, зокрема, шкода, заподіяна забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Тобто, шкода заподіяна майну відмежовується від шкоди заподіяної транспортному засобу. Отже, обмеження відшкодування, передбачені п.п. «б» п. 41.1. ст. 41 Закону, стосується виключно шкоди, заподіяної майну, і не поширюються на шкоду, заподіяну транспортному засобу.

З цього приводу склалась неоднозначна судова практика не на користь потерпілих. Але є і позитивні рішення.

Так, у своєму рішенні по справі №711/1416/14-ц від 10.04.2014 р. Придніпровський районний суд м. Черкас вказав, що:

відповідач відмовився відшкодовувати шкоду, мотивуючи це тим, що в таких випадках шкода заподіяна транспортному засобу не відшкодовується. Така позиція відповідача суперечить вимогам закону, що підтверджується наступним.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На звернення позивача до відповідача, останні надали відповідь про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що згідно п.п. «б» п. 41.1. ст. 41  Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом, у разі її заподіяння невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу.

Так, положеннями ст. 28 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», заподіяна майнова шкода розмежовуються на шкоду, заподіяну транспортному засобу, шкоду заподіяну майну потерпілого та інші види майнової шкоди.

Тобто шкода, заподіяна майну, відмежовується від шкоди заподіяної транспортному засобу потерпілого.

В даному випадку обмеження відшкодування, передбачені п.п. «б» п. 41.1. ст. 41 Закону, стосується виключно шкоди, заподіяної майну, і не поширюються на шкоду, заподіяну транспортному засобу.

Дане рішення не втрималось в апеляційній та касаційній інстанції.

Однак, є й інша позиція вищого суду.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі по справі №6-2328св13 від 15.05.2013 р. зазначив, що:

Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом (пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Закону).

Відповідно до пп. б) п. 41.1 ст.41 Закону, на який посилається позивач, як на правову підставу заявлених ним позовних вимог, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема невстановленим транспортним засобом.

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 5 березня 2012 року встановлено, що ДТП з належним позивачу автомобілем сталося з вини невстановленої особи. Вказана постанова є преюдиційною та підтверджує наявність причинно-наслідкового зв’язку між винними діями невстановленої особи, скоєнням ДТП та завданням позивачу матеріальних збитків.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності, у даному випадку, правових підстав для стягнення з МТСБУ на користь позивача матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, яке сталося у зв’язку із порушенням ПДР України водієм невстановленого транспортного засобу.

При розгляді даної справи апеляційним судом була надана невірна правова оцінка спірним правовідносинам, неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що призвело до помилкового скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції.

І хоча це поодинокі рішення, а практика судів на боці МТСБУ, вони показують недосконалість чинного законодавства. Вважаю, що у випадку коли автомобілю потерпілого завдано шкоди невстановленим транспортним засобом і при цьому потерпілий не є винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, він має право розраховувати на покриття своїх витрат.

А якої думки притримуєтесь Ви?

Автор: Олександр Коцага